Видатні люди Новоселиці

Іоанн Чургович 

   Іван Чургович, народився 26 січня 1791 в селі Новоселиця Перечинського району, у сім'ї греко-католицького священика Івана Чурговича. Закінчив Ужгородську гімназію. Продовжив навчання в Будапешті, а згодом в ужгородській богословській семінарії. У 1817 прийняв духовний сан і одночасно почав викладати в Ужгородській гімназії. По двох роках відправився на науку до Відня у Фрінтанеум. Тут у 1823 отримує ступінь доктора богослов'я. В 1825 його призначають директором Ужгородської гімназії яку очолював до 1856.

     Після смерті єпископа Олексія Повчія в 1831 канонік Іван Чургович управляв Мукачівською греко-католицькою єпархією як капітульний вікарій до висвячення на єпископа в 1838 Василя Поповича. В той період він був ініціатором створення кафедрального хору в Ужгороді. Єп. Попович звільнив Чурговича з посади капітульного вікарія і назначив директором Ужгородської учительської семінарії, яким він пробув з 1839 по 1861.

    Перебуваючи на посадах директора Ужгородських гімназії та учительської семінарії, залучав до викладацької роботи в ці навчальні заклади кваліфікованих учителів насамперед з місцевої, національно свідомої інтелігентції, аби виховувати учнів, особливо майбутніх учителів, справжніми патріотами свого народу, духовно зрілими і добре підготовленими до практичного життя. З цією метою сам написав кілька праць з теорії та практики освіти, навчання та виховання. Постійно дбав про створення, будівництво в селах краю нових шкіл, забезпечення їх педагогічними кадрами.

    Іван Чургович був одним із плеяди найбільш освічених людей свого часу, володів дев'ятьма європейськими мовами. Залишив після себе бібліотеку яка говорить про наявність в нього філософської ерудиції і про його філософську освіченість. Книги бібліотеки говорять про нього як про людину, що стояла високо над рівнем свого оточення і на рівні європейської цивілізації, але при цьому він щирий патріот і свідомий муж своєї доби.

  Під керівництвом Чурговича були прийняті нові моральний та дисциплінарний статути семінарії. Він планував випускати «Руську народну газету», заснувати кириличну друкарню, проте не встиг.

Ними пишається село:

−       столяри: Іван Кузьма, Михайло Збоян;

−  будівельники: Іван Проц, Юрій Біганич, Іван Мончак, Михайло Довбей, Василь Фенцик, Михайло Пайдич;

−       пічники : Іван Федарка, Юрій Федарка, Юрій Пастеляк.

А Юрій Федачко - власноруч виготовляє упряж для коней, ярма, плуги, колеса для возів.